Мамине свято

1.Твоє, матусю дорога,

Сьогодні відзначаєм свято.

Зібралась разом дітвора,

Пісень і радості багато.

2.Я люблю тебе, матусю,

Ніжну, дорогеньку.

Всього найкращого бажаю

Я тобі, рідненька.

3.Від усіх ти наймиліша,

Лебідонько мила,

Щиро дякую тобі я,

Що мене зростила.

4.Знаю я слово у цілому світі

Краще й тепліше  від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію.

Слово влягло в родинну основу,

Стало початком рідної мови.

Помандрувало від роду й до роду,

І освятило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом –

Будемо маму свою шанувати.

5.Г.ВІєру написав чудовий вірш «Пташенята». Я присвячую його вам, любі матусі.

- Пташенята, ви не змерзли?

Холод віє над гніздом!..

Ні, нам дуже-дуже тепло

Під матусиним крилом.

-А  якщо немає мами,

Якщо пада дощ на вас?

-А тоді ласкава гілка

Укриває листям нас.

-А якщо не верне мама,

Якщо листя опаде?

-Як це так – не верне мама?

Як це листя опаде?

6.Моя хороша,добра,ніжна,

А також лагідна й привітна,

Ти любиш донечку і сина,

У всіх дітей одна-єдина.

Світи мені як сонце ясне,

Я щиро зичу тобі щастя!

7.         Мамині руки

В мами руки, як дві птиці,

Як дві птиці-трудівниці.

В кого є ще такі птиці,

Як у мами-чарівниці?

Все в польоті, все в польоті –

Все в роботі, все в роботі!

Руки цілий день літають –

Птиці шиють, вишивають.

Садять квіти на городі,

Із криниці носять воду.

Птиці в хаті прибирають,

Птиці хату прикрашають.

То сміються, то співають,

Все літають, все літають.

Варять борщ і варять кашу

У веселій хаті нашій.

Птиці ліжко в хаті стелять,

І завжди вони веселі.

Дуже славні в мами птиці:

Трудівниці – в чарівниці!

8.Матусю рідна, я тебе кохаю,

бо ти найкраща, матінко моя

Ти все для мене робиш, я  це знаю,

тож бути добрим в тебе вчуся я.

9.Хай добро вам буде,

Наші мами любі!

Просимо ми Бога вам здоров’я дати,

Бо здорові й діти, як здорова мати!

10.А ще ми бажаємо радості в оселі.

Щоб зростали діти розумні й веселі!

Щастя не минає хай вашого дому,

Будьте, наші мами, удачливі в усьому!

11.Весну вам даруємо з птахами й піснями.

Живіть і радійте. славні наші мами!

Щиро вам бажаємо, наші любі мами,

Щоб завжди пишалися доньками й синами!

12.С. Подивіться,мамо, як сади цвітуть!

М.Ніколи, дитино, в полі справи ждуть.

Жаль бодай хвилину, хто її змарнує.

День весняний, кажуть, цілий рік годує.

С. Подивіться, мамо, вишні, мов корали!

М. Почекай, не всі ще буряки прорвали,

Не скосили трави, скирти не поклали,

А зима спитає, як хазяйнували.

С. Подивіться, мамо, яблука доспіли!

М. Ет, не вистачає ні часу, ні сили.

Відлітають птиці за моря і гори,

Урожай потрібно звезти у комори.

С. Подивіться, мамо, вже й зима настала!

М. Ой, не все я встигла, що зробити мала.

С. Ну, тоді піду я, мабуть, до бабусі,

В неї я, матусю. Усього навчуся!

Бо бабуся нас, малих онучат, чекає,

Нам про все розкаже, бо на все час має.

13.Я про бабусю хочу розказати.

Вона в нас – найщиріша доброта.

Вона все вміє: шити, готувати,

хоч доля у бабусі непроста.

14. А моя бабуся -                                                        Чи міг би порахувати

Найкраща у житті.                                                        Все що для нас зробила мати?

А руки ж у бабусі,-                                                       Скільки попрала сорочок,

Ну просто золоті!                                                         Попрасувала спідничок?

Вони, що хочеш вміють,                                             А скільки нам провин простила,

Скрізь роблять чудеса:                                              Казала битиме – не била,

То  місять щось, то миють                                        А потім усміхалась на ходу,

Подивишся – краса!                                                   Як ми впевняли: більше не буду,

Так товсто мажуть пінку,                                          За всю цю працю журавлину

Так щедро сиплять мак.                                           Щире спасибі в цю хвилину

Працюють без спочинку,                                          В  твої спрацьовані долоні

А пестять ніжно так.                                                   Сини твої складають й доні.

І в хаті, і надворі

Пороблять все як слід.

То чистять щось в коморі,

То варять нам обід.

Як смеркне – тіні дивні.

Сплітають на стіні,

Казки такі чарівні

Розказують мені.

А там нічник засвітить

Онук, щоб міцніш спав.

Мабуть немає в світі

Таких хороших рук.

16.Дорогі бабусі й матусі, сподіваємося. Що наші смішинки додадуть вам настрою.

- Та й набрид же своїм плачем ти мені, Петрусю!

- Це не вам я, мамо, плачу.

- А кому?

-Бабусі.

-Калоші  нащо ти взуваєш?

- Я в них на вулицю піду!

-Але ж грязюки там немає..

-Нічого, я її знайду.

_ Мамо, чому в тебе так багато сивого волосся? – питає в матері донька.

-Це тому, дитино, що ти мені так багато клопоту робиш.

- Ой, мамуню, то ти мусила бабці дуже багато клопоту наробити, коли вони такі білі, як сніг

17.Бабуся внука колихає,

А внук ніяк не засинає.

Розповіла вже всі казки,

І віршики, і приказки.

Стомилася, та все ж співає,

А внук ніяк не засинає.

Аж враз в кімнаті стало тихо –

Мабуть,уже заколисала…

Та ні, знов пісенька луна,

Якась тонка і голосна.

Піду в кімнату, подивлюся –

Щось наче голос не бабусі.

Зайшов – побачив я дива:

Бабуся спить, а внук – співа!

18.Дорогі мами і бабусі! Бажаєм вам пісень, що лиш весна співає.

І музики, що награють ліси.

І квітів тих, що раз лиш розцвітають,

І повні пригорщі любові і краси.

19.Щоб вам весело жилося.

Все задумане збулося.

Щоб в роботі все горіло,

І в кишені шелестіло.

Щоб здорові ви були, до ста років дожили.

А здоров’я вам такого, як у дуба молодого.

20. Від щирого серця вам щастя бажаєм,

Хай Бог вам здоров’я пошле і добра.

Любов’ю вас рідні хай зігрівають

На многії-многії літа.