Новорічна
святкова казка (сценарій)
Пісенька
«Зимонька-зима»
Зима Вже ступає Новий рік
В кожну школу на поріг.
Зал в святковому наряді,
Всім гостям ми будем раді.
Чи впізнали ви мене?
І хвилинки не мине,
Як загадку відгадаєте,
Вмить усі мене впізнаєте.
«Що за пташка прилетіла,
Землю крилами накрила?
Крилами сніжними,
Білими і ніжними».
(Глядачі відгадують загадку)
Так,це я , голубонька,
Ваша білогрудонька.
На крилах літала, в гості завітала.
Принесла вам Новий рік,
Подарунки і пиріг.
Біле чисте поле і Різдво Христове.
(Зима озирається
і бачить ялинку)
Ой, яка гарна ялинка!
-Ялиночко, ялинко, яскравії вогні,
Зелені твої віти сподобались мені.
Тут я житиму!
(Зима присідає
біля ялинки. З’являється Білочка).
Білочка. Я,
Білочка пухнаста,
Прийшла до вас на свято,
Щоб попросить у Дідуся
Даруночків багато.
Даруночків багато.
І зошита, і книжку, і котика, і мишку,
Гру «Баскетбол настільний»
І телефон мобільний.
Звичайно, іграшковий,
Щоб він був модерновий.
Та тільки ось не знаю
Й ніде не відшукаю
Я номер телефону до Дідуся додому.
(Озирається і
бачить ялинку)
Ой, яка гарна ялинка! А хто, хто під ялинкою живе?
Зима. Я.
Зима-білосніжка. А ти хто?
Білочка. А я –
Білочка руденька. Пусти й мене під ялинку.
Зима. А що ти
вмієш робити?
Білочка.
Смішинки розказувати.
Зима. Ну то
розповідай і заходь швидше під ялинку.
(Білочка
розповідає смішинки і заходить під ялинку. Вистрибує Зайчик.)
Зайчик. А
я Заєць – хвалько,
Довгі вуха маю.
Більш нема таких
ні в кого,
Я це добре знаю.
Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку,
Біг я швидко, поспішав
В школу на ялинку.
( Озирається і
бачить ялинку )
Ой, яка гарна ялинка! А хто, хто під ялинкою живе?
Зима. Я,
Зима-білосніжка. А ти хто?
Зайчик. А я
Зайчик-хвалько. Пусти й мене під ялинку.
Зима. А що ти
вмієш робити?
Зайчик. Вірші розказувати.
Зима. Ну то
розповідай і заходь швидше під ялинку.
( Зайчик
розповідає вірш і заходить під ялинку.
З’являється Вовк.)
Вовк. Ой,
який же я голодний!
Ой, який же я холодний!
Лиха Баба Завірюха
приморозила всі вуха!
( Вовчик голосно
кричить і плаче. Вбігає Ведмедик. )
Ведмедик. Я –
Ведмедик клишоногий,
Досі спав я у барлозі,
Та мене хтось розбудив.
Галас в школі наробив.
Я швидесенько примчав
Подивитись – хто кричав?
Чи не трапилося лихо?
І стою я тихо-тихо.
А, це Вовчик тут кричить,
Гірко плаче, верещить.
Я Вовчика пожалів,
Дав поїсти і зігрів.
(Ведмедик годує
Вовчика і дає свій кожушок. Потім озирається і бачить ялинку).
Ведмедик. Ой, яка
гарна ялинка! А хто, хто під ялинкою
живе?
Зима. Я,
Зима-білосніжка. А ви хто?
Ведмедик. Я –
Ведмедик клишоногий, а це Вовчик-братик. Пусти і нас під ялинку.
Зима. А що
ви вмієте робити?
Вовк.
Танцювати.
Зима.
Ну то танцюйте і заходьте швидше під
ялинку.
( Вони танцюють
і заходять під ялинку. Виходить лисичка ).
Лисичка. Хто
Лисичку викликає?
Пісеньку тут хто чекає?
Заспіваю про Лисичку,
Про Лисичку, про сестричку.
( Лисичка
співає, потім повертається до ялинки і показує на звірят).
В Новорічну ніч, бува,
Такі трапляються дива!
Всі малюнки оживають,
А звірята розмовляють.
Чи знайомі вам вони?
Ви погляньте ось сюди.
( Зима виходить
з-під ялинки, кличе звідти всіх звірят і шикує їх у шеренгу ).
Зима.
Білочка, Сніжинки, Зайчик…
Я нікого не боюся,
Всіх назву, не помилюся.
Вовк, Ведмедик, хитра Лиска…
Більш нікого тут нема…
А ще, правда, я – Зима.
( Зима танцює
навколо звірят, а вони співають пісню про зиму ).
Всі разом. З
Новим роком ми вітаємо! З Новим роком всіх вас!
Немає коментарів:
Дописати коментар